цілеспрямованість
ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок і т. ін.
Сухе, коли можна так сказати, мускулясте [обличчя], з високим чолом, рівним носом і крутим круглим підборіддям, воно вражало своєю стриманістю і водночас цілеспрямованістю (В. Собко);
Художнє оформлення станцій [метро] радує своєю простотою і цілеспрямованістю (М. Рильський);
– Для неї, для Вітчизни, долав [капітан] ревучі сорокові широти, і для неї ж він просто, по-буденному дбав про порядок на судні .. Таку б мати волю, ясність, таку б мати цілеспрямованість життя (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)