цілорічний
ЦІЛОРІ́ЧНИЙ, а, е.
Який триває протягом цілого року, цілий рік.
Вже коли нещасливі “Pauvres gens” таки знайшли собі притулок після цілорічної блуканини, то видно ще моя доля не загинула (Леся Українка);
Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія, І невблаганно важка, цілорічна марнується праця (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)