цілорічно
ЦІЛОРІ́ЧНО.
Присл. до цілорі́чний.
Без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось – Влітку то будь чи взимі – цілорічно (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Робота з виготовлення збірного залізобетону провадиться цілорічно: літом на полігоні, взимку – в пропарювальних камерах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)