цілорічно
ЦІЛОРІ́ЧНО. Присл. до цілорі́чний.
Без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось — Влітку то будь чи взимі — цілорічно (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 128);
Робота по виготовленню збірного залізобетону провадиться цілорічно: літом на полігоні, взимку — в пропарювальних камерах (Наука.., 2, 1957, 7).
Словник української мови (СУМ-11)