цілотижневий
ЦІЛОТИЖНЕ́ВИЙ, а, е. Який триває протягом цілого тижня, цілий тиждень.
Смерекові ліси, що відсвіжилися цілотижневим дощем, мов набрали більше тепла в свою зелень (Коб., III, 1956, 231);
Часом після цілотижневої роботи ми ходили купатися й ловити рибу (Ю. Янов., І, 1954, 297);
// Розрахований на цілий тиждень.
Одного понеділка старий Моримуха чомусь не міг приїхати до Дрогобича і передав цілотижневий провіант для сина через якогось сусіда (Фр., IV, 1950, 275).
Словник української мови (СУМ-11)