цінуватися
ЦІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
Те саме, що ціни́тися.
Підкова стала в горах коштовністю .. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (О. Гончар);
Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані (С. Добровольський);
Несподівані, часті наскоки і обшуки посипалися на нас [військовополонених], як сніг на голову. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота. Певніш, на вагу життя (В. Козаченко);
Духовний світ людини, і в першу чергу мислителя, художника, цінується ставленням її до об'єктивного світу, до оточення, до суспільно-громадських відносин (А. Малишко);
Сьогодні, у розпал найгостріших дискусій про минуле, як ніколи цінуються безпристрасний історичний факт, інформація першоджерела, архівні матеріали, які викликають довіру, і, нехай суб'єктивні, але не торкнуті пізніми інтерпретаторами мемуари, що ценники, які є безцінними свідченням часу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)