цінуватися

ЦІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що ціни́тися.

Підкова стала в горах коштовністю.. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (Гончар, І, 1954, 80);

Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані (Добр., Очак. розмир, 1965, 21);

Несподівані, часті наскоки і обшуки посипалися на нас [військовополонених], як сніг на голову. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота. Певніш, на вагу життя (Коз., Гарячі руки, 1960, 73);

Духовний світ людини, і в першу чергу мислителя, художника, цінується ставленням її до об’єктивного світу, до оточення, до суспільно-громадських відносин (Мал., Думки.., 1959, 23).

Значення в інших словниках

1. цінуватися — ЦІНИТИСЯ, мати ціну <�вартість>, бути в ціні, вартувати.  Словник синонімів Караванського
2. цінуватися — [ц'інуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. цінуватися — ЦІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що ціни́тися. Підкова стала в горах коштовністю .. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (О.  Словник української мови у 20 томах
4. цінуватися — цінува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. цінуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що цінитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови