Словник української мови у 20 томах

ціпнути

ЦІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Однокр. до ціпа́ти.

Задиханий, мокрий, солоний Куріпочка [кінь] ціпнув на боці рудокрилого ґедзика і пригнув до молочаю довгоморду, зчорнілу, як стовбуряка, голову (М. Вінграновський).

Словник української мови (СУМ-20)