ціпнути
ЦІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
Однокр. до ціпа́ти.
Задиханий, мокрий, солоний Куріпочка [кінь] ціпнув на боці рудокрилого ґедзика і пригнув до молочаю довгоморду, зчорнілу, як стовбуряка, голову (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)