ціпнути

ЦІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Однокр. до ціпа́ти.

Задиханий, мокрий, солоний Куріпочка [кінь] ціпнув на боці рудокрилого ґедзика і пригнув до молочаю довгоморду, зчорнілу, як стовбуряка, голову (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me