1. Словник української мови у 20 томах

ціпко

ЦІ́ПКО, діал.

Присл. до ціпки́й.

Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Л. Мартович);

Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: – Ой, мамо, дайте сюди дитину... (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціпко — ці́пко прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. ціпко — діал. Присл. до ціпкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ціпко — ЦІ́ПКО, діал. Присл. до ціпки́й. Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Март., Тв., 1954, 44); Вона ціпко вхопилась пальцями за подушки і крикнула рештками голосу у вікно: — Ой, мамо, дайте сюди дитину… (Козл., Лелеки.., 1953, 9). Словник української мови в 11 томах