ціпкий
ЦІПКИ́Й, а́, е́, діал.
1. Цупкий (у 3 знач.).
На гарбу видираються ще дві розхристані молодиці з ціпкими руками (П. Панч);
Михайло спав солодким сном коло самої хижки, коло дверей, коли чує .. малесенькі рученятка обвилися коло його, наче ціпка хмелинонька, і голосочок шепоче: “Братику! братику!” (Марко Вовчок);
Оксані од сліз полегшало, і вона заснула, обкрутившись коло матері, як ціпка березка з рожевими квіточками кругом дерева (Грицько Григоренко);
Здорове, привітне лице мороз ціпкий нарум'янив (І. Франко);
* Образно. Ніч. Змагається на горах холодний розхлябаний вітер з ціпкою ще зимою й коли-не-коли тужливим плачем трембіти покотить лисими верхами (П. Козланюк).
2. перен. Який уперто й наполегливо добивається своєї мети; стійкий, упертий.
– Обскочили нас тухольці, кажеш? – кликнув він радісно. – .. Тухольці ціпкий народ: кого раз в руки зловлять, то вже не люблять пустити (І. Франко).
Значення в інших словниках
- ціпкий — 1. чіпкий, цупкий, беручкий, неполегливий, упертий 2. це мороз Словник чужослів Павло Штепа
- ціпкий — ціпки́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- ціпкий — -а, -е, діал. 1》 Цупкий (у 3 знач.). 2》 перен. Який уперто й наполегливо домагається своєї мети; стійкий, упертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ціпкий — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- ціпкий — ЦІПКИ́Й, а́, е́, діал. 1. Цупкий (у 3 знач.). На гарбу видираються ще дві розхристані молодиці з ціпкими руками (Панч, На калин. мості, 1965, 9); Михайло спав солодким сном коло самої хижки, коло дверей, коли чує.. Словник української мови в 11 томах