ціпуга
ЦІПУ́ГА, и, ж.
Те саме, що ціпу́ра.
Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить накйближче коло огнища (Б. Грінченко);
Надвечір придибала, далеко заносячи ціпугу, ніби міряла нею вулицю, баба Оришка (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)