1. Словник української мови у 20 томах

ціпуга

ЦІПУ́ГА, и, ж.

Те саме, що ціпу́ра.

Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить накйближче коло огнища (Б. Грінченко);

Надвечір придибала, далеко заносячи ціпугу, ніби міряла нею вулицю, баба Оришка (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціпуга — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. ціпуга — -и, ж. Те саме, що ціпура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ціпуга — Ціпуга, -ги ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. см. ціпура. Словник української мови Грінченка