1. Словник української мови Грінченка

ціпуга

Ціпуга, -ги

ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. см. ціпура.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціпуга — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. ціпуга — ЦІПУ́ГА, и, ж. Те саме, що ціпу́ра. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить накйближче коло огнища (Б. Грінченко); Надвечір придибала, далеко заносячи ціпугу, ніби міряла нею вулицю, баба Оришка (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  3. ціпуга — -и, ж. Те саме, що ціпура. Великий тлумачний словник сучасної мови