Словник української мови у 20 томах

чавича

ЧАВИЧА́, і́, ж.

Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту.

І ґелґочуть [сейнери] грізно ланцюгами, І в лебідки дзвінко виграють, – По чавичу з трюмів косяками До заводу в музиці ведуть (М. Гірник);

Живиться чавича рибою, молодь – головним чином планктоном (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чавича — чавича́ іменник жіночого роду, істота риба  Орфографічний словник української мови
  2. чавича — -і, ж. Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чавича — ЧАВИ́ЧА, і, ж. Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту.  Словник української мови в 11 томах