чавича
ЧАВИЧА́, і́, ж.
Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту.
І ґелґочуть [сейнери] грізно ланцюгами, І в лебідки дзвінко виграють, – По чавичу з трюмів косяками До заводу в музиці ведуть (М. Гірник);
Живиться чавича рибою, молодь – головним чином планктоном (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чавича — чавича́ іменник жіночого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
- чавича — -і, ж. Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чавича — ЧАВИ́ЧА, і, ж. Далекосхідна промислова морська риба родини лососевих, яка заходить у річки для нересту. Словник української мови в 11 томах