чавучити
ЧАВУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, розм.
Те саме, що ча́ви́ти.
Він [фашист] не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)ЧАВУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, розм.
Те саме, що ча́ви́ти.
Він [фашист] не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)