чагарник
ЧАГАРНИ́К, у, ч., ЧАГАРНИКИ,́ і́в, мн.
Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин; поріст.
Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (М. Коцюбинський);
По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (О. Гончар);
Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (О. Довженко);
Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (О. Стороженко);
В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (В. Кучер);
Наш табір – у видолинку між покритими хвойним чагарником берегами (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)