чадра
ЧАДРА́, и́, ж.
Легке покривало, яким жінки-мусульманки запинаються з голови до ніг, залишаючи відкритими лише очі.
Той ідол – стрункая, вродлива туркеня. Мов перія [пері] – горда красою У неї обличчя сіяє як місяць, Дарма що запнуте чадрою (А. Кримський);
Співає щось сумне татарка під чадрою, й од того вся вона така близька мені (В. Сосюра);
* Образно. Скільки оком кинеш – море!.. У чадрі воно з туману, тільки під берегом сріблом виблискує... (Остап Вишня);
Ніч, вітрами дурними освистана, свою чорну чадру підніма (В. Симоненко);
// перен. Про жінку, яка носить таке покривало.
І не море на Босфорі Б'ється, в берег плеще: Від гарему до гарему Чадра чадрі шепче (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)