чайна
ЧА́ЙНА́, ча́йно́ї, ж.
Вид громадської їдальні, де можна випити чаю та поїсти.
– Можна й перекусити. – От і гаразд! Їдьмо до чайної (М. Стельмах);
До революції Іванов таки ніколи й не обідав вдома, на квартирі Дюбина, де стояв, а неодмінно ходив на Бессарабку, в чайну (Ю. Смолич);
Ми пообідали в чайній (С. Журахович);
За вікнами безлюдної чайної Нили дощі осінні, неживі, Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько);
І хоч у чайній було людно, ніхто чомусь не сідав коло нього (А. Дімаров);
Я змотався у чайну і зустрів там одного третьокурсника – Цезаря Нетудихліва (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)