чалапнути
ЧАЛА́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до чала́пати, чала́пкати.
Почув [Федір Прохорович], як щось чалапнуло оддалік у напрямку до будинку залізничного сторожа і наче хтось зсунувся в рівчак з водою (М. Трублаїні);
// безос.
Чалапнуло – віддалік, затаєно. І зальопало, аж холодком обдуло, і на руках висіялися сироти (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)