чалапнути
ЧАЛА́ПНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до чала́пати, чала́пкати.
Почув [Федір Прохорович], як щось чалапнуло оддалік у напрямку до будинку залізничного сторожа і наче хтось зсунувся в рівчак з водою (Трубл., І, 1955, 124);
// безос.
Чалапнуло — віддалік, затаєно. І зальопало, аж холодком обдуло, і на руках висіялися сироти (Гуц., Скупана.., 1965, 262).
Словник української мови (СУМ-11)