чалдон
ЧАЛДО́Н, а, ч., діал. Корінний житель Сибіру.
Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари па чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух… (Сос., І, 1957, 55).
Словник української мови (СУМ-11)