Словник української мови у 20 томах

чалдон

ЧАЛДО́Н, а, ч., діал.

Корінний житель Сибіру.

Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари та чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух... (В. Сосюра);

В нашому селі були переселенці в основному з Дону і його притоку Чалу ще з часів Єрмака. Вони змішалися й вийшли “чалдони” (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чалдон — чалдо́н іменник чоловічого роду, істота корінний мешканець Сибіру діал.  Орфографічний словник української мови
  2. чалдон — -а, ч., діал. Корінний житель Сибіру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чалдон — ЧАЛДО́Н, а, ч., діал. Корінний житель Сибіру. Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари па чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух… (Сос., І, 1957, 55).  Словник української мови в 11 томах