чаплиний
ЧАПЛИ́НИЙ, ЧА́ПЛИН, а, е.
Прикм. до ча́пля; належний чаплі.
Чаплиних білих пер пучок на шапці квітне, – За кожне не один заплачено дукат (Так одягаються лиш для великих свят!) (М. Рильський);
* У порівн. Збоку дівчинка побачила навіть худе й незадоволене, сердите обличчя людини з довгим, як чаплиний дзьоб, носом (О. Іваненко);
// Зробл. з пір'я чаплі.
Словник української мови (СУМ-20)