чаркуватися
ЧАРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.
1. Злегка вдаряти своєю чаркою по чарці іншого на знак поздоровлення, побажання чогось.
[Вельцель:] Здорові будьте обидва. (Наливає їм. Обоє чаркуються, п'ють і становлять чарки) (Леся Українка);
В буфеті теж порожньо. Тільки біля прилавка двоє знайомих з келихами в руках чаркувалися, але не пили (Ю. Мушкетик).
2. рідко. Те саме, що чаркува́ти.
Чаркуються, та все й пропивають (Ганна Барвінок);
Потім знову зникне [Костянтин Башкирцев] аж до вечора. Чи гасає в полях, чи чаркується в Капітаненка, чи висиджує в дворянському зібранні (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)