чарупина
ЧАРУПИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що чарчи́на.
– Жінко! Десь у нас і друга була чарупина. Ке лиш сюди, та попотчуй панночку. То ж я для їх [них] купив пляшку тернівки (Панас Мирний);
– Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)