часничина

ЧАСНИЧИ́НА, и, ж.

Головка часнику.

– Татусю, татусю, ось я вам! – та, як зайчик, під лаву, вхопила часничину: – ось, татусю, я й обчищу ще (А. Тесленко);

Отож, позичай, де хочеш, а приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку, .. часничину чи бублик на закуску (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. часничина — часничи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. часничина — -и, ж. Головка часнику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. часничина — ЧАСНИЧИ́НА, и, ж. Головка часнику. — Татусю, татусю, ось я вам! — та, як зайчик, під лаву, вхопила часничину: — ось, татусю, я й обчищу ще (Тесл.  Словник української мови в 11 томах