часничина
ЧАСНИЧИ́НА, и, ж. Головка часнику.
— Татусю, татусю, ось я вам! — та, як зайчик, під лаву, вхопила часничину: — ось, татусю, я й обчищу ще (Тесл., З книги життя, 1949, 29);
Отож, позичай, де хочеш, а приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку, ..часничину чи бублик на закуску (Смолич, Мир.., 1958, 39).
Словник української мови (СУМ-11)