часничок

ЧАСНИЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до часни́к.

Запах ковбаси з часничком приємно лоскотав ніздрі зголоднілого мандрівника (Тулуб, В степу.., 1964, 89).

Значення в інших словниках

1. часничок — ЧАСНИЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до часни́к. Запах ковбаси з часничком приємно лоскотав ніздрі зголоднілого мандрівника (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. часничок — часничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. часничок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до часник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. часничок — Часник, -ку м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2) — гадячий. раст. Sedum acre. Шух. І. 22. ум. часничо́к.  Словник української мови Грінченка