1. Словник української мови в 11 томах

часничок

ЧАСНИЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до часни́к.

Запах ковбаси з часничком приємно лоскотав ніздрі зголоднілого мандрівника (Тулуб, В степу.., 1964, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часничок — ЧАСНИЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до часни́к. Запах ковбаси з часничком приємно лоскотав ніздрі зголоднілого мандрівника (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. часничок — часничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. часничок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до часник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. часничок — Часник, -ку м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2) — гадячий. раст. Sedum acre. Шух. І. 22. ум. часничо́к. Словник української мови Грінченка