1. Словник української мови в 11 томах

часовий

ЧАСОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до час 1-4, 7.

Часові орієнтири мають характер початкової точки, від якої провадиться відлік часу, і кінцевої точки, до якої провадиться лік часу (Рад. психол. наука.., 1958, 41);

Географічні і часові межі Шевченкової слави стираються. На земній кулі немає такого куточка, де б не знали, не любили його (Рад. Укр., 25.I 1964, 3);

Проектування минулого і майбутнього на сучасність в «Тронці» [О. Гончара] досягається не через традиційні відступи і часові екскурси,— воно здійснюється найчастіше з допомогою містких виразних деталей (Не ілюстрація.., 1967, 190);

Семантично з усіх часових форм найглибше й найчіткіше окреслена лише форма минулого часу (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 326).

2. заст. Який триває недовго; тимчасовий.

Це лихо часове,— воно швидко минеться (Сл. Гр.);

— Яка там користь з тих чорнявих та русявих красунь? Зів’яне, змарніє, як лист восени, пожовкне й не зостанеться і згадки про ту часову, недавню красу! (Л. Янов., І, 1959, 34);

Сподіваюсь, що Ваше здоров’я поправиться і що з ним не так вже погано, як Вам здається, може, то так, часове погіршення (Л. Укр., V, 1956, 162).

3. розм. Якому настала остання пора.

Не вмирають старі, тільки часові (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часовий — (- чихо) тимчасовий, ЧАСОВИЙ, (орієнтир) що стосується до часу Словник синонімів Караванського
  2. часовий — [часовий] м. (на) -вому/-соув'ім, мн. -соув'і Орфоепічний словник української мови
  3. часовий — 1. вартовий, чатовий, див. караул 2. це тимчасовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. часовий — ЧАСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до час 1–4, 7. Часові орієнтири мають характер початкової точки, від якої провадиться відлік часу, і кінцевої точки, до якої провадиться лік часу (з наук. літ.); Географічні і часові межі Шевченкової слави стираються. Словник української мови у 20 томах
  5. часовий — часови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. часовий — -а, -е. 1》 Прикм. до час 1-4), 7). Часовий ряд — сукупність значень статистичних показників, що їх подано за роками, які утворюють динамічний ряд. 2》 заст. Який тривав недовго; тимчасовий. 3》 розм. Якому настала остання пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. часовий — ТИМЧАСО́ВИЙ (який триває, існує або діє протягом деякого часу, непостійно), ДОЧА́СНИЙ, ЧАСОВИ́Й заст.; ТЛІ́ННИЙ книжн. (який піддається тлінню, руйнуванню). Словник синонімів української мови
  8. часовий — Часо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. часовий — Часовий, -а, -е 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262. Словник української мови Грінченка