часовий

Значення в інших словниках

1. часовий — (- чихо) тимчасовий, ЧАСОВИЙ, (орієнтир) що стосується до часу Словник синонімів Караванського
2. часовий — [часовий] м. (на) -вому/-соув'ім, мн. -соув'і Орфоепічний словник української мови
3. часовий — ЧАСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до час 1–4, 7. Часові орієнтири мають характер початкової точки, від якої провадиться відлік часу, і кінцевої точки, до якої провадиться лік часу (з наук. літ.); Географічні і часові межі Шевченкової слави стираються. Словник української мови у 20 томах
4. часовий — часови́й прикметник Орфографічний словник української мови
5. часовий — -а, -е. 1》 Прикм. до час 1-4), 7). Часовий ряд — сукупність значень статистичних показників, що їх подано за роками, які утворюють динамічний ряд. 2》 заст. Який тривав недовго; тимчасовий. 3》 розм. Якому настала остання пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. часовий — ТИМЧАСО́ВИЙ (який триває, існує або діє протягом деякого часу, непостійно), ДОЧА́СНИЙ, ЧАСОВИ́Й заст.; ТЛІ́ННИЙ книжн. (який піддається тлінню, руйнуванню). Словник синонімів української мови
7. часовий — Часо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. часовий — ЧАСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до час 1-4, 7. Часові орієнтири мають характер початкової точки, від якої провадиться відлік часу, і кінцевої точки, до якої провадиться лік часу (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах
9. часовий — Часовий, -а, -е 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262. Словник української мови Грінченка