часопис
ЧАСО́ПИС, у, ч.
1. Те саме, що газе́та.
Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М. Коцюбинський);
Під назвою газети “Земля і воля” писалося, що це “часопис Української соціал-демократичної партії” (П. Козланюк).
2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал.
Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М. Коцюбинський);
Свій тридцять третій журнальний рік провідний і найстаріший часопис українських літераторів “Вітчизна” розпочав п'єсою О. Корнійчука “Сторінка щоденника” (з газ.);
Він [Микола Андрійович Вербицький] з трепетом чекав на кожен номер журналу “Основа”, що надходив з Петербурга. Це був найперший український часопис (з наук.-попул. літ.);
// Назва будь-якого періодичного видання.
За всю історію людства в часописах народів збереглись відомості про появу близько 1800 комет, причому багато комет, безперечно, не згадуються в хроніках (з наук.-попул. літ.);
Часопис твій Гуцульщино, – ганьба! Ганьба моя! І прадіда, і діда .. Будь проклят світ без неба і без хліба І вікопомна темінь та журба! (М. Вінграновський);
// Установа, що видає переодичні друковані твори.
– Та ми співробітники часопису “Хрін”, – пояснив Товкач. – Я – редактор, а оцей парубок – кореспондент (О. Бердник);
Після шостої години вечора він [Гриць] уже був у приміщенні часопису “Хрін”, постукав до кабінету редактора (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)