1. Словник української мови у 20 томах

часопис

ЧАСО́ПИС, у, ч.

1. Те саме, що газе́та.

Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М. Коцюбинський);

Під назвою газети “Земля і воля” писалося, що це “часопис Української соціал-демократичної партії” (П. Козланюк).

2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал.

Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М. Коцюбинський);

Свій тридцять третій журнальний рік провідний і найстаріший часопис українських літераторів “Вітчизна” розпочав п'єсою О. Корнійчука “Сторінка щоденника” (з газ.);

Він [Микола Андрійович Вербицький] з трепетом чекав на кожен номер журналу “Основа”, що надходив з Петербурга. Це був найперший український часопис (з наук.-попул. літ.);

// Назва будь-якого періодичного видання.

За всю історію людства в часописах народів збереглись відомості про появу близько 1800 комет, причому багато комет, безперечно, не згадуються в хроніках (з наук.-попул. літ.);

Часопис твій Гуцульщино, – ганьба! Ганьба моя! І прадіда, і діда .. Будь проклят світ без неба і без хліба І вікопомна темінь та журба! (М. Вінграновський);

// Установа, що видає переодичні друковані твори.

– Та ми співробітники часопису “Хрін”, – пояснив Товкач. – Я – редактор, а оцей парубок – кореспондент (О. Бердник);

Після шостої години вечора він [Гриць] уже був у приміщенні часопису “Хрін”, постукав до кабінету редактора (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часопис — У. Періодичне друковане видання (газета, журнал). Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М.Коцюбинський); Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М. Літературне слововживання
  2. часопис — див. ГАЗЕТА, Р. журнал Словник синонімів Караванського
  3. часопис — див. газета Словник синонімів Вусика
  4. часопис — [часопиес] -су, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. часопис — часо́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. часопис — часопис періодичне видання; журнал (м, ср, ст): Пані дому повинна мати жіночий часопис для домашної культури, – як “Жіноча доля” і “Нова хата”, “Життя і знання”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. часопис — -у, ч. 1》 Те саме, що газета. 2》 Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. || Назва будь-якого періодичного видання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. часопис — ГАЗЕ́ТА (періодичне видання на великих аркушах), ЧАСО́ПИС. Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський); Стінна газета; Ходяча газета; Під назвою газети "Земля і воля" писалося... Словник синонімів української мови
  9. часопис — Часо́пис, -су, -сові, в -сі; -писи, -сів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. часопис — ЧАСО́ПИС, у, ч. 1. Те саме, що газе́та. Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Коцюб., III, 1956, 281); Під назвою газети «Земля і воля» писалося, що це «часопис Української соціал-демократичної партії» (Козл. Словник української мови в 11 томах
  11. часопис — Часо́пис, -су м. Газета, періодическое изданіе. Черніговський губернський часопис. Ном. Передмова II. Словник української мови Грінченка