часомір
ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст.
Прилад для вимірювання часу; годинник.
[Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часомір — часомі́р іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- часомір — -а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- часомір — ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на стіні (Ю. Словник синонімів української мови
- часомір — ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір. що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Л. Укр., III, 1952, 289). Словник української мови в 11 томах