часомір
ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на стіні (Ю. Яновський); Дзиґар ударив раз і замовк (Леся Українка); Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Ю. Смолич); Як свідчать літописні джерела, 1404 року один якийсь Лазар Сербин поставив часомір у Московському Кремлі (з журналу); У 1760 році на циферблаті хронометра з'являється третя стрілка — "секундна" (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часомір — ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- часомір — часомі́р іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- часомір — -а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- часомір — ЧАСОМІ́Р, а, ч., заст. Прилад для вимірювання часу; годинник. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір. що краплею по краплі, невблаганно, відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Л. Укр., III, 1952, 289). Словник української мови в 11 томах