частити
ЧАСТИ́ТИ, чащу́, части́ш, недок., розм.
1. Дуже часто, надто швидко робити що-небудь, поспішати в чомусь;
// Бути дуже частим.
– Пульс трохи частить, але ритмічний, наповнений, – заспокоювала Лідія Петрівна хвору, хоч насправді пульс їй не дуже-то подобався (І. Цюпа).
2. Те саме, що учаща́ти 1.
Де люблять – не части; де не люблять – не ходи! (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)