частити
ЧАСТИ́ТИ, чащу́, части́ш, недок., розм.
1. Дуже часто, надто швидко робити що-небудь, поспішати в чомусь;
// Бути дуже частим.
— Пульс трохи частить, але ритмічний, наповнений,— заспокоювала Лідія Петрівна хвору, хоч насправді пульс їй не дуже-то подобався (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11).
2. Те саме, що учаща́ти 1.
Де люблять — не части; де не люблять — не ходи! (Укр.. присл.., 1955, 199).
Словник української мови (СУМ-11)