частунок

ЧАСТУ́НОК, нку, ч., розм.

Те саме, що частува́ння.

Та й таки при частунку погодяться люди й будуть у злагоді жити (Л. Мартович);

Всі бігли до його хати, знаючи, що там частунок буде неабиякий (І. Франко);

Пари, що побралися .., розкошували: їх приходили вітати родичі, зять возив на частунок тещу. Під кінець тижня гуляння затихало (із журн.).

Значення в інших словниках

1. частунок — часту́нок іменник чоловічого роду частування розм.  Орфографічний словник української мови
2. частунок — -нку, ч., розм. Те саме, що частування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. частунок — ЧАСТУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що частува́ння. Та й таки при частунку погодяться люди й будуть у злагоді жити (Март., Тв., 1954, 138); Всі бігли до його хати, знаючи, що там частунок буде неабиякий (Фр., II, 1950, 233).  Словник української мови в 11 томах