частунок
ЧАСТУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що частува́ння.
Та й таки при частунку погодяться люди й будуть у злагоді жити (Март., Тв., 1954, 138);
Всі бігли до його хати, знаючи, що там частунок буде неабиякий (Фр., II, 1950, 233).
Словник української мови (СУМ-11)