частішати
ЧАСТІ́ШАТИ, ає, недок.
Ставати частим, частішим (у 1, 2 знач.).
А бої все частішають (О. Гончар);
Постріли на рівнині частішали, чорні султани здіймались по всій довжині німецьких траншей (Ю. Бедзик);
Частішають випадки безплідності – приблизно десять процентів подружніх пар приречені на бездітність (з наук.-попул. літ.);
Виявити внутрішню кровотечу можна по зовнішньому вигляду людини. Вона блідне, у неї виступає липкий холодний піт, дихання стає поверхневим, пульс частішає й слабне (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)