частішати
ЧАСТІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати частим, частішим (у 1, 2 знач.).
А бої все частішають (Гончар, II, 1959, 263);
У військах інтервентів дедалі гучніше лунали вимоги повернення на батьківщину, частішали випадки відмови воювати проти Радянської Росії (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 14);
Постріли на рівнині частішали, чорні султани здіймались по всій довжині німецьких траншей (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 208).
Словник української мови (СУМ-11)