чатовий
ЧАТО́ВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до ча́ти;
// у знач. ім. чатови́й, во́го, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує.
Чатовий став на вежу годину тому (З. Тулуб);
“Дім здоров'я” дерев'яний. Треба берегтися вогню. Грицько ставив до нього варту, говорив чатовому без жартів: – Зважай, коли хто спалить цей дім у часи твоєї варти, тоді не гнівайся на мене! (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)