чах
ЧАХ, ЧАХ-ЧАХ-ЧА́Х, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук вихлопних парів, газів і т. ін.
Паровоз вугілля й воду вже набрав і – чах-чах-чах! – потихесеньку підходить до состава на путях (Н. Забіла).
2. розм. Уживається як присудок за знач. ча́хкати 1.
Мотор чах-чах – і зупинився.
Словник української мови (СУМ-20)