чаїник

ЧАЇ́НИК, а, ч., заст.

Чаєня́.

Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже... (з казки).

Значення в інших словниках

1. чаїник — Чаїник, -ка м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.  Словник української мови Грінченка