чвірка
ЧВІ́РКА, и, ж., діал.
Четвірка, четверня.
Дзвоники бреньчать [бриньчать] , Копита стукають о змерзлу землю, І вчвал жене по втоптаній дорозі Препишна чвірка (І. Франко);
Багаті бояри з Молдавії враз із своїми молодими дружинами приїздили гарними оксамитно-чорними чвірками, в посрібленій упряжі (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)