чекальний

ЧЕКА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виражає чекання; вичікувальний, очікувальний.

Великін вийняв з течки непідписаний протокол і мовчки поклав його на стіл насупроти Андрія. Поклав і дивився чекальним поглядом (І. Багряний).

2. Признач. для чекання кого-, чого-небудь.

І з тим самим певним, військовим виразом очей, посмішки, всієї постаті він [Іваненко] увійшов у парадні двері Міністерства державної безпеки, з ним проходив всі процедури перевірки його особи, з ним же сидів в ізоляційній чекальній кабінці, дожидаючи своєї черги (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. чекальний — чека́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чекальний — -а, -е. 1》 Який виражає чекання; вичікувальний. 2》 Признач. для чекання кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чекальний — ВИЧІ́КУВАЛЬНИЙ (який виражає вичікування), ОЧІ́КУВАЛЬНИЙ, ЧЕКА́ЛЬНИЙ, ВИЖИДА́ЛЬНИЙ рідко. Хай стояв непорушно посередині кімнати у вичікувальній позі (Р. Іваничук); Проти нього з очікувальними обличчями сиділи Дорош і Оксен (Григорій Тютюнник); Вижидальний погляд.  Словник синонімів української мови
4. чекальний — ЧЕКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає чекання; вичікувальний. 2. Признач. для чекання кого-, чого-небудь. Чека́льний зал — те саме, що Зал чека́ння ( див. чека́ння). Чекальний зал на вокзалі роївся від учнів і учениць з валізками та клунками (Вільде, Повнол.  Словник української мови в 11 томах