чекальний

чека́льний

-а, -е.

1》 Який виражає чекання; вичікувальний.

2》 Признач. для чекання кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. чекальний — ЧЕКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає чекання; вичікувальний, очікувальний. Великін вийняв з течки непідписаний протокол і мовчки поклав його на стіл насупроти Андрія. Поклав і дивився чекальним поглядом (І. Багряний). 2. Признач.  Словник української мови у 20 томах
2. чекальний — чека́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чекальний — ВИЧІ́КУВАЛЬНИЙ (який виражає вичікування), ОЧІ́КУВАЛЬНИЙ, ЧЕКА́ЛЬНИЙ, ВИЖИДА́ЛЬНИЙ рідко. Хай стояв непорушно посередині кімнати у вичікувальній позі (Р. Іваничук); Проти нього з очікувальними обличчями сиділи Дорош і Оксен (Григорій Тютюнник); Вижидальний погляд.  Словник синонімів української мови
4. чекальний — ЧЕКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає чекання; вичікувальний. 2. Признач. для чекання кого-, чого-небудь. Чека́льний зал — те саме, що Зал чека́ння ( див. чека́ння). Чекальний зал на вокзалі роївся від учнів і учениць з валізками та клунками (Вільде, Повнол.  Словник української мови в 11 томах