чека

чека́

-и, ж.

Стержень, якого вставляють у спеціальний отвір на кінцях осей, болтів і т. ін. для закріплення на них коліс, гайок тощо.

|| спец. Однобічний клин з невеликим кутом загострення, який використовується при сполученні деталей машин, що їх часто розбирають або підтягують.

|| Деталь, що закріплює детонатор ручної гранати, запобігаючи несвоєчасному вибухові.

Значення в інших словниках

1. чека — Заколесник  Словник чужослів Павло Штепа
2. чека — ЧЕКА́¹, и́, ж. Стержень, який вставляють у спеціальний отвір на кінцях осей, болтів і т. ін. для закріплення на них коліс, гайок тощо; // спец.  Словник української мови у 20 томах
3. чека — чека́ 1 іменник жіночого роду стрижень * Але: дві, три, чотири чеки́ чека́ 2 іменник жіночого роду каральний орган — 1917-1922 рр. іст.  Орфографічний словник української мови
4. чека — ЧЕКА́¹, и́, ж. Стержень, який вставляють у спеціальний отвір на кінцях осей, болтів і т. ін. для закріплення на них коліс гайок тощо; // спец.  Словник української мови в 11 томах